середа, 22 березня 2017 р.

Вектор успіху

Вектор успіху

 Висновки.
Для формувального оцінювання характерно: 
увага вчителя і учня фокусується    на відстеженні та покращенні навчання, а не викладання, дає вчителю і учню інформацію, на підставі якої вони приймають рішення, як покращувати і розвивати навчання, орієнтування на якісну оцінку дій учнів, працює на поліпшення якості навчання, а не забезпечувати підставу для виставлення оцінок;  має широкий асортимент простих технік, які легко і швидко освоїти вчителю для отримання від учнів зворотного зв'язку відносного того, як вони навчаються;  носить безперервний (циклічний) характер , який запускає механізм зворотного зв'язку і постійно підтримує його в працюючому стані;  орієнтований на всі види освітніх результатів (предметні, метапредметние і особистісні результати).

Формувальне оцінювання в Україні

  Сучасна школа переживає період, коли має здійснюватися рішучий поворот педагогічного процесу до особистості школяра, що, в свою чергу, потребує змін і змісту шкільної освіти, яка має бути  спрямованою на формування особистості нового типу, яка має розвинену самосвідомість, громадянські якості, критичне мислення, стійку систему мотивації, підвищену самооцінку, самоповагу, саморозвиток.
Вказані вище підходи щодо педагогічного процесу в сучасній школі закладено у  новому Державному  стандарті базової і повної загальної середньої освіти, який  ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів. В умовах його впровадження, зокрема,  п еред шкільною освітою постає завдання, яке полягає у  «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя…”.
Для досягнення поставленої  мети вчителю  необхідно так організувати навчальне середовище, щоб воно на практиці спонукало  учня до самопізнання, самоконтролю, саморегуляції.  

Впровадження формувального оцінювання передбачає переорієнтацію учнів з пасивних слухачів на активних учасників навчально-виховного процесу, перетворення їх, як писав Ш. Амоношвілі,  в «…союзників вчителя в своєму ж навчанні і вихованні…».